• Русский
  • Українська

Дуб-велетень у Хрінниках

 

Друзі, првіт!

 

Зібрався я з сусідськими дівчатками до дуба-велетня.

 

Згідно з переказом, біля дуба відпочивав і радився з ватажками свого війська Богдан Хмельницький.

 

Повернулися додому лише наступного дня. Добре, що мобільний зв’язок дозволив попередити батьків...

 

 

 

Гроза

Приїхали до села Хрінники, що в Рівненській області, і відразу вирішили скупатися в озері. Небо було таке гарне! Ми почали фотографуватися на тлі кольорових хмар: білих, жовтих, рожевих, синіх... 

 

Але скоро розійшлася гроза. Ми ледь встигли сховатися в хаті у нашої знайомої. Блискавки били зовсім поряд! Зізнаюся, було страшно. Скрізь пропало світло. Довелося ночувати на місці.

 

Нові перешкоди

Щоб потрапити до дуба, знадобився провідник. Дорога, що пролягає серед густих заростей, після грози зробилася непрохідною.

 

Ми їхали на дуже потужній машині, та навіть вона застрягла в болоті. Однак ми вирішили не здаватися й продовжили шлях пішки, а наші маленькі супутниці — на плечах водія та провідника.

 

 

Здавалося, хмари, пустуючи, наздоганяли вгорі одна одну.

 

Заповітна зустріч

Нарешті ми побачили той самий дуб! Поруч із величезним деревом навіть дорослі почувалися малюками, а його стовбур нагадав мені велетенську колону.

 

Старий дуб зовсім не самотній: поруч ростуть сини, що пустили корені від його жолудів. Їм уже не менше двохсот років! Приблизно такого ж віку і височенна сосна, що вподобала собі місце за десяток метрів від могутнього сімейства.

 

Роки беруть своє...

На жаль, дерева, як і люди, хворіють. Ми зауважили, що в дуба вже тріскається кора, середина стовбура трухлявіє — починаються звичайні хвороби старості. Його негайно потрібно лікувати!

 

Більше двадцяти років тому над селом пронісся страшний ураган, зламавши й нахиливши чимало дерев. Зате дуб-велетень навіть не зігнувся!

 

 

 

Могутній стовбур дерева настільки широкий біля основи, що його можуть обхопити одночасно тільки четверо дорослих.

 

Дівчатка від пригод у захваті, а я, зізнаюся, усю дорогу трохи хвилювався, бо почувався за них відповідальним.

 

До нових пригод!

Ваш Жоржик

 

 

На думку вчених, дубу виповнилося вже більше 550 років.