• Русский
  • Українська

Снерфінг, сноуборд, дошка для снігу

Снерфінг, сноуборд, дошка для снігу

 

Зимового ранку 1965 року Шерман Поппен подався до свого гаража. Він дуже хотів щось вигадати для дітей, аби вони не нудилися взимку.

 

І от він заходився майструвати: зв’язав пару лиж і закріпив мотузок для керування. Дочці Поппена та її друзям винахід дуже сподобався.

 

На той час був особливо популярним серфінг, і Шерман назвав свою конструкцію снерфером (англ. snow+ surf).

 

1979 року відбувся перший чемпіонат світу зі снерфінгу. Один з учасників удосконалив снерфер, додавши кріплення для ніг, — так і з’явився сноуборд.

 

Катання по снігу — це весело і цікаво. Але сноубординг — не гра, а екстремальний вид спорту та відпочинку в горах.

 

Під час катання на сноуборді задіяні майже всі групи м’язів. Зазвичай середня швидкість катання на сноуборді (на хорошій трасі) становить 70 км/год. Максимальної швидкості спуску на сноуборді досягнув Даррен Пауел — 201 км/год. Причому спортсмен родом з Австралії, де немає снігу взагалі. :) 

 

Коли сноубордист падає, єдиний його захист — руки. У професіоналів частіше трапляються травми рук та плечей, а у новачків основний удар припадає на зап’ясток.

Травматологи закликають не лише придбати шолом та захист для зап’ястків, але й насамперед навчитися падати. >> Падати правильно.

 

 

Слалом та фристайл — змагання на сноуборді. У слаломі перемагає спортсмен, який найшвидше пройшов трасу.

У фристайлі судді виставляють оцінку за складність і техніку виконання трюків.

 

 

Як стверджують фахівці, ідеальна дошка для сноуборду має бути пофарбована зверху білою фарбою, а знизу — чорною. Але без дизайнерських малюнків на дошках сноубординг був би черговим нудним видом спорту.

 

Деяким людям вдається кататися на сноуборді навіть… на піщаних схилах!