• Русский
  • Українська

Сніговий ковчег

Сніговий ковчег

Гадаєш, ковчег буває лише дерев’яним і має форму човна?
А от і ні! Наприклад, я знаю історію про ковчег із… снігу. Розповісти? Тоді слухай.

 

Давно це було. Ще за часів війни з Наполеоном. Морозні російські зими, суворі похідні умови, запеклі бої — усе це неабияк виснажило французьких солдатів і змусило їх відступати на захід. Їх переслідували й винищували російські кінні загони, звані козачими. Сам Наполеон утік до Франції, а його армія виживала як могла. Французи, найбільше потребуючи їжі та тепла, нищили все на своєму шляху. 
 

Поголос про жорстокість відступаючих сіяв жах і паніку поміж мирними жителями. Люди поспіхом залишали обжиті місця, прихопивши з собою лише найнеобхідніше. Спорожніло й невеличке селище, що притулилося біля самісінької річки, де разом з мамою і двома сестричками жив хлопчик Ілля. Мама розуміла, що вирушати в дорогу взимку, та ще з малими дітьми означало загинути: мороз був таким самим нещадним до людей, як і відступаючий ворог. Ось чому сім’я не покинула села разом з іншими біженцями.
 

Іллюша зажурено дивився у вікно. Правду кажуть, що без хазяїв хати немовби вмирають. Порожні й запорошені снігом, вони скидалися на загублені серед криги кораблі-примари. Хлопчику здавалося, що весь світ відразу зробився безлюдним.
 

На вечір розгулялася заметіль. Рвучкий вітер незримою рукою зачерпував тугі грудки снігу і щосили жбурляв ними у вікна. Під його несамовитими стусанами рипіла й жалібно стогнала стара хата, наганяючи жах на вже й так переляканих дітлахів. Проте було щось, що додавало мужності цим маленьким сміливцям. 
 

Серед виття хуртовини вони чули тихий мамин голос:
 

— Не бійтеся, мої любі. Господь сильніший за найлютішу негоду і найлютішого ворога.
 

Коли за вікном споночіло, хлопчик неохоче покинув свій спостережний пост. Залишалося лише чекати і сподіватися на чудо. 
 

Ілля так і не побачив відступаючих французів. Однак і ворог не побачив Іллю та його сім’ю. Визирнувши вранці у вікно, діти зойкнули: перед ними була щільна снігова завіса. Ось чому так лютувала завірюха! Це Господь будував сховище для Своїх дітей. Маленька хатинка та її мешканці повністю зникли з очей, надійно затулені величезною сніговою стіною, яку Бог зводив усю ніч. 

 

Бачиш, ковчег — це засіб, користуючись яким Бог рятує людей від неминучої загибелі. І зовсім не важливо, з чого його зроблено.

 

За мотивами історії «Стіна, яку за ніч збудував Бог» Е. і Л. Харві та Т. Тайт

 

<< попереднє    оповідання    наступне >>