• Русский
  • Українська

Холодний день, уроки робити лінь

 

Бувають восени такі дні, коли не хочеться виходити з дому. Холодно, сиро… Вогко. Мишко, чию історію я розповім, такої погоди не любить.

 

Погана погода

А тут ще сильний вітер здійнявся, тому, повернувшись зі школи, хлопчик вирішив не зустрічатися з друзями, а подивитися телевізор. Аби скоротати час.

 

— Теж нудьгуєш? — запитав по телефону Макс. — Я ось сиджу один… Нудно…

 

— І я до вечора один. Може, разом уроки зробимо? — запропонував Мишко.

 

— Краще б на великах поганяти, але погода не та… Гаразд, чекай.

 

Та тільки Макс прийшов не сам — з Іваном. А потім і Данько з сусіднього будинку прибіг з молодшою сестрою Люсею. Які тут уроки! 

 

 

Час поїсти

Чим можуть зайнятися діти, коли вони одні вдома? Знаєте самі! Ось порахуйте, скільки дітей прийшло в гості до Мишка. Весела компанія вийшла!

 

Звичайно, спочатку всі показали одне одному, що цікавого в них у телефонах, подивилися на планшеті прикольний мультфільм, потинялися Інтернетом і зрозуміли, що зголодніли. Вирішили приготувати щось нескладне.

— Може, яєчню? — запропонував Михайло.

 

— Краще омлет! — подала ідею Люся.

 

— Бабуся його смачно готує, — підхопив Данько. — Потрібні яйця, борошно та молоко.

 

— Це все є, ходімо на кухню, — покликав Мишко, і друзі взялися до діла.

 

Іван зголоднів найбільше за всіх, тому хвилювався, що омлету може не вистачити.

 

— Потрібно не менше десяти яєць. Краще п’ятнадцять, — дійшов висновку він. — А скільки лити молока?

 

— Давай увесь пакет, — махнув рукою Мишко.

 

— Та вже досить перемішувати — виливайте в сковороду, — скомандувала Люся. — Плиту ввімкнули?

 

«Коли згрішить твій брат, — докори йому, а коли покається, — прости йому».

Луки 17:3, переклад Турконяка

 

 

Піца «від тата»

Думаєте, омлет у дітей вийшов? Якби ви готували цю страву, скільки і чого б узяли? Краще перепитайте рецепт у дорослих! Упевнена, що про олію для сковороди ви точно б не забули. А от наша компанія про неї не подумала, тому невдовзі кухня наповнилася запахом чогось пригорілого. Ех, хіба можна дітям самим умикати плиту! А якби сталася пожежа?

 

— Стільки продуктів даремно перевели, а їсти хочеться, — зітхнув Макс. — Може, час додому?

 

— Я гостей голодними не відпускаю, — заявив Мишко. — Замовмо піцу. Я знаю, де лежать гроші.

 

 

«Якщо ж ми визнаємо свої гріхи, то Всевишній, справедливий і праведний, прощає їх і очищає нас від усієї неправедності».

1 Івана 1:9, Свята Біблія [Новий Заповіт]: Сучасною мовою (UMT)

 

 

Зрозуміти і не повторювати помилок

Піца виявилася дуже смачною. Діти навіть забули, що ось-ось повернуться Мишкові батьки. Такі історії зазвичай і закінчуються приходом дорослих.

 

— Звідки запах та дим? — з порогу поцікавився батько. — Що трапилося?

 

— Синку, ти де?! — злякалася мама й кинулася на кухню.

 

Друзі, звичайно, поспішили піти, а Мишка чекала довга серйозна розмова. Ви, напевно, уже давно зрозуміли, чим завинив хлопчик.

 

— Була погана погода… Ми зібралися… Потім дуже захотілося їсти, — намагався виправдатися син. — Я не думав…

 

То, може, взагалі винні друзі? Адже все сталося не без їхньої участі! Як вважаєте, діти?

 

 

Історія починалася начебто добре, але закінчилася сумно. З вами, напевно, теж таке траплялося. Радує, що зрештою Мишко усвідомив свою про­вину й вибачився. Чи пробачили йому батьки? Звичайно, так! Адже вони дуже люблять свого сина. Бог також любить нас і прощає кожного, хто засмучений своїми гріхами. Головне — не повторювати помилок.

 

 

Олена Гармель

 

 

    << попереднє    оповідання  •  наступне >>