• Русский
  • Українська

Модницям подобаються лисячі хвости. Вони одягають їх як коміри, накидають на плечі, прикрашають ними зимові капелюхи.

 

Лисяча шубка справді гарна. Жовтогаряча або чорна, лискуча й пухнаста. Гарний звір — лисиця.

 
Проте мало хто знає, що лисиця не така хитра й розумна, як про неї пишуть у книжках. Це лише в казках лисиця обманює вовка.

 

Насправді лисицю легко може обдурити заєць. Рятуючись від лисиці, він робить коло, коли ж ланцюжок слідів замикається, заєць стрибає вбік і втікає, а лисиця ще довго бігає по колу.

 
І хоча лисиця сама вміє заплутувати сліди, вона все ж не така обережна, як інші звірі.

 
Лисиці часто лінуються. Вони воліють не ходити на полювання, а жебракувати. Сидять біля туристичних баз і чекають подачки.

 

Ледача лисиця не любить рити нори...

Олень благородний — яка гарна назва!

 

Є олені-марали, північні олені, а цього називають благородним. Тобто він найкращий, особ­ливий.

 

Золото, срібло та платину також називають благородними металами. Благородними називали людей дворянського походження.

 

Дворяни дуже пишалися цим своїм походженням.

 

Так, олень — дуже гарна тварина, дорогоцінні метали теж хороші, а от люди…

 
Люди часто пишаються тим, чим особливо пишатися й не варто. Одні пишаються своїм багатством, інші суспільним становищем, хтось — талантами.

 

Та коли ці люди постануть перед Богом, виявиться, що пишатися було нічим.

 

Недарма Бог попередив нас: «Не складайте скарбів собі на землі, де міль та іржа їх нищать, і де злодії їх викрадають».

...

 

Колись давно нічого не було. Зовсім нічого!

 

Але одного разу Бог сказав: «Нехай станеться світло».

 
Кожного дня Бог творив щось нове. І світ ставав усе гарнішим і гарнішим.

 
П’ятого дня Бог створив риб і наповнив ними моря та річки.

 

Ніхто й ніколи не зможе порахувати, скільки різних риб придумав Бог.

 

Якщо перелічити тільки їхні назви, стане зрозуміло, що риби дуже відрізняються одна від одної.

 

Наприклад, у риби-пилки ніс не лише довгий, але й по його краю розміщені тверді відростки, як зубчики пилки.

 

...

Одного разу мама мені сказала:

 
— Залишаєшся вдома сам. Поводься гарно. Пам’ятай, Бог усе бачить!

 
Я довго міркував і ніяк не міг втямити, як же Бог усе побачить, коли Він так високо живе на небі? Хіба що у Нього є величезний бінокль.

 
Коли прийшов тато, я запитав його:

 
— Як же Бог може бачити мене?

 
Тато відповів:

 
— На світі живе такий птах — орел. У нього найгостріший зір.

 

Орел може побачити малесеньку мишку з відстані двох кілометрів.

 

Якби в людини був такий зір, вона змогла б побачити мураху з висоти десятиповерхового будинку!

 
У орла дві пари повік: одні для того, щоб прикривати очі під час сну, а інші, прозорі, для того, щоб захищати очі від вітру, гілок та кігтів...

Маленькому туканові дуже подобався його ніс. Він був великий та різнобарвний. Ним було зручно лускати горіхи та співати особливих туканячих пісень.

 

Та злі пташки кепкували з його носа. «Носатий!» — гукали вони, дражнячись.

 

І туканові почало здаватися, що він — найпотворніший птах. Малюк довго плакав, сумував і не їв. Він був таким нещасним, що навіть пташки перестали його дражнити.

 ...