• Русский
  • Українська

Як Ратель лад наводив

 

Медоїд Ратель обходив свої володіння. Бадьоро крокуючи на кошлатих ногах із довгими кігтями, обнюхував землю. Чи не з’явився чужий?

 

Медоїд трохи схожий на борсука: так само витягнутий тулуб і короткі ноги. Однак мордочка трохи тупувата й зовсім немає вушних раковин — лише дірочки з обох боків голови, опушені густим хутром.

 

Сусіди медоїда не надто полюбляли його: все-таки він хижак. Коли-не-коли, а хто-небудь може й потрапити медоїдові на обід або вечерю. Але сьогодні звірі взагалі сиділи тихо у своїх норах та кублах…

 

Чому безлад

Однак і Ратель був стривожений. Не все гаразд у його оселі. Він знаходив розриті нори, шкаралупу біля спустошених пташиних гнізд, навіть надибав мертвого тхора. Це було недобре. Звичайно, медоїд і сам не проти поживитися пташкою чи звірятком. Але ж не так зухвало руйнувати та вбивати…

 

Дивна дружба

Прозвали його медоїдом за пристрасть до меду. Навіть зараз, обстежуючи свою територію, він сподівався, чи не трапиться бджолине гніздо. Гнізда не знайшов. Зате назустріч йому випурхнула невелика довгаста пташка з сірим пір’ям та загнутим дзьобом. Ратель повеселішав. А пташка покрутилася поруч і щебетом покликала йти за собою. Медоїд не заперечував. Він жваво побіг туди, куди вказувала йому пташка. І зовсім скоро пташка зупинилася над бджолиним гніздом. Це був воскоїд. Вони давно були дивними приятелями. Медоїд розривав гніздо бджіл, ласував медом та личинками, а воскоїдові залишалися лише воскові стільники. Та птахові лише те було й потрібно: його шлунок добре перетравлює віск. Так трапилося й сьогодні. Як бджоли не злостилися, як не жалили Рателя, а звіркові — байдуже. Довелося бджолам шукати інше місце для гнізда.

 

Мордочка медоїда в чорній шерсті, а прямо від лоба починається світло-сіра шуба,
що вкриває усю спину і навіть верх хвоста. Знизу звірок чорний.

 

Битва

Ситно пообідавши, медоїд приліг відпочити. Неприємне зле шипіння збудило його. Ага, так от хто пробрався на його територію і господарює тут за своїми законами! Непорядок. І Ратель, притиснувши своє тлусте тіло до землі, сміливо рушив на шум. Скоро він наздогнав шкідника. Велика отруйна змія вже підбиралася до нової жертви. Та її зупинив удар по спині. Змія навіть заціпеніла від такого нахабства. І отримала новий запотиличник. Розлючена змія почала кидатися на медоїда, жалити його, але Ратель не задкував. Він сміливо наступав на ворога й не давав йому спокою. Потім захопив голову в лапи і…

 

Сон після укусу

Після сутички зі змією медоїд раптом упав на землю й закляк.

 

Сусіди подумали, що й медоїдові настав кінець. Хто ж виживе після таких жорстоких отруйних укусів? А шкода, з медоїдом спокійніше було. Він все-таки захищав їх.

 

Минуло декілька годин. Медоїд прокинувся після глибокого сну і знову енергійно побіг у своїх справах.

 

Зітхнули звірі з полегшенням: тепер буде колишній звичний порядок.

 

Дати відсіч

Дивно, чи не так, любий читачу, що медоїд не помер після смертоносних укусів отруйної змії? Увесь секрет у його шкірі. Вона в цього звірка настільки товста й жорстка, а до того ж вкрита густою довгою грубою та слизькою шерстю, що отрута не може проникнути в його організм. Після укусів медоїд лише засинає, а через декілька годин знову бадьорий та витривалий. Крім того, це розумний, сильний і безстрашний звірок. І в цьому йому допомагають сильні щелепи, міцні кігті та особ­ливі властивості шкіри. Між шкірою й тілом розташований шар жиру, тому тіло звірка рухається всередині шкіри. Отож медоїда практично неможливо схопити або поранити, він вивертається й вислизає з лап ворога. А ще він сміливий: не боїться дати відсіч навіть варанові, леопардові та левові.

 

 

Якби ми вміли так сміливо давати відсіч гріху! Адже нас Бог теж забезпечив надійним захистом — вірою в Нього. Ісус Сам обіцяв завжди бути з нами. Отож будь упевнений, любий друже: у тебе й у мене є сила не робити зла та гріха.

 

Уляна Шубіна