• Русский
  • Українська

Один день морського тата

Хто доглядає за малюками?
Сьогодні татуся Морського Коника чекав важкий день. Він відчував це усім своїм роздутим черевцем.

 

Уже понад тридцять днів у його кишеньці внизу живота, під самим скрученим хвостом, розвивалися і підростали зо дві сотні ікринок.

 

Мама Морський Коник упорснула їх до його сумки-колисочки місяць тому й попливла собі геть. Відтоді ікринки отримували потрібне живлення з кровоносних судин у батьковій сумці.

 
Та сьогодні був особливий день.

 
Татова зарядка
Татусь Морський Коник міцно вхопився своїм хвостом за стеблину в затишному куточку підводних заростей і заходився робити вправи для преса: то вигнеться на­зад, то нахилиться впе­ред, напружується — так і хоче, щоб його кишеня швидше луснула. Це тривало досить довго.

 

Татусь Морський Коник втомився, проте навіть не думав припиняти вправи.

 

Нарешті в сумці під хвостом утворилася тріщина, і перший сміливий малюк вибрався крізь неї голівкою вперед прямо у воду. За ним другий, третій…

 
На кого схожі?
Усі дітлахи були точними копіями свого татуся, тільки зовсім крихітні.

 

Такі ж згорнуті черепашкою хвости, така ж довгаста голова, нахилена до тулуба, і у всіх по одному плавцеві-віялу на спині.

 

Тіло вкрите широкими щитками, хвостики всіяні голками, а по всій спині і на голові — багато рогових відростків.

 
Малюки виявилися тямущими. Татусеві навіть не довелося вчити їх плавати.

 

Усі, мов за командою, набрали вертикального положення у воді, прихилили голівки до живота, почали згортати й розгортати хвостики і, допомагаючи спинними плавцями, помалу попливли.

 

Але ж татусь знав, що вони ще слабкі й недосвідчені, тому не дозволяв їм розбрідатися.

 

 
Хочеш їсти — будь терплячим
Щонайперше татусь мав навчити дітлашню здобувати собі їжу.

 
Звичайно, неквапним морським коникам важко наздогнати прудких рачків, тому татусь Морський Коник відкрив малюкам одну хитрість…

 

Кожен обирає підхоже міцне стебло підводної рослини, міцно чіпляється за нього хвостом і чекає, поки їжа наблизиться сама.

 
Малюки дуже швидко засвоїли урок і навіть так маску­валися, що й не помітиш відразу.

 
Їм допомагало ще й те, що хоча їхні голівки не могли повертатися вбік, а лише вгору і вниз, зате очі були влаштовані чудово.

 
Як і звичайні риби, морські коники мають по два ока, але кожне з них може крутитися і дивитися туди, куди йому заманеться. Точніше, заманеться господарю.

 

І неважливо, куди спрямоване інше око в цей час.

 

Отож, морські коники бачать одночасно, що відбувається у них спереду і позаду, праворуч і ліворуч.

 

 
Такий важкий щасливий день
Отже, це був дуже важкий день.

 

До вечора татусь Морський Коник був виснажений вкінець, але заснув він щасливим.

 

Не лише тому, що малюки були такі схожі на нього. Не лише тому, що їх багато. Він був радий, що, хоча йому й випало чимало клопоту, він зробив усе, що потрібно.

 

І, повір мені, татусь не боявся завтрашніх турбот — він був готовий трудитися ще й ще.

 
Любий друже, упевнена, і в тебе трапляються важкі дні. Господь дає нам їх для нашого виховання. Ти готовий до таких важких днів?

 

Уляна Дубина

 

     

 Морські коники з’являються на світ із сумки-колиски

 

Морські коники плавають дуже повільно, а подорожують у межах лише декількох метрів.

 

 

 Свої хатинки вони зазвичай влаштовують біля берега, де багато водоростей і дрібних рачків.