• Русский
  • Українська

Невигадана історія однієї медоносної бджоли

 

Цього теплого сонячного ранку бджолиний вулик гудів щасливо. З яйця, відкладеного королевою-маткою, з’явилася личинка.

 

Таких личинок за день в одному вулику народжується чимало, та все одно бджоли радіють кожній з них. Адже в їхньому будиночку з’явилася ще одна трудівниця чи навіть майбутня королева сімейства.

 

Колисочки
Так от, новонароджену личинку почали годувати. Вона росла й росла — не щоднини, а щогодини, і за тиждень перетворилася на лялечку, а потім і на справжню бджолу. І відразу ж заходилася до роботи — готувати чарунки для нових яєць.

 
Тут потрібна велика старанність: у чарунку, якщо її не обробити як слід, королева ніколи не відкладатиме яйце — особисто перевіряє кожну.

 

Спочатку у бджілки не дуже виходило вичищати чарунки, та вона швидко наловчилася й виконувала свій обов’язок справно.

 

Няня
Невдовзі бджілці доручили доглядати за личинками: вона чистила їх і годувала молочком, яке почало виділятися у неї з особливих залоз.

 

А іноді навіть королева хотіла скуштувати цих ласощів. Адже вона не літає за нектаром, а проводить усе своє життя всередині вулика. От бджілка й пригощала її своїм смачним молочком.

 

Нові турботи
А сама бджілка їла те, що приносили дорослі бджоли, які частенько вилітали з дому. Вони розповідали бджілці про чудовий світ за стінками вулика.

 
Нашій знайомій і самій кортіло чимшвидше вибратися назовні.

 

Та у неї важлива робота: старші бджоли прилітають зі своїх мандрівок навантаженими, і потрібно узяти в них із зобика нектар і перенести до комори.

 

Будівельниця
У бджіл є очі, але поки наша маленька не може ними користуватися: адже всередині вулика темно. Зате вона може робити багато чого іншого.

 
У неї на черевці в кишеньці виділяється віск і відразу ж перетворюється на тонкі трикутні пластинки, маленькі й легенькі.

 

Бджола ніжками розминає їх і скачує в кульки — виходять нові комірочки для зберігання припасів і кімнатки для личинок: сім’я ж бо щодень збільшується.

 
Усі чарунки для личинок повинні бути однієї величини, шестикутні. Тільки тоді з чарунки вийде робоча бджола.

 

Якщо ж чарунка пошкоджена чи неправильної форми, з неї вийде трутень або взагалі нічого не вийде. Дуже відповідальна робота, чи не так?

 

 

 Є у бджіл дві чудові антени, якими вони обмацують предмети, відчувають запахи й чують звуки. А ще цими антенами вони бачать.

 

Більше свіжого повітря
Уже три тижні живе бджілка у вулику. Вона навчилася літати: махає крильцями, і у вулик надходить свіже повітря. Тому навіть у літню спеку в бджолиному будиночку прохолодно.

 

Особливий день
Ось настав день, коли наша приятелька вперше вилетіла за нектаром. Стільки всього дивовижного знадвору: і трава, і квіти, і дерева, і сонце!

 

Роззирнулася, облетіла декілька разів навколо вулика. Усе треба роздивитися й запам’ятати, щоб не заблукати й благополучно повернутися додому.

 
Потім бджілка неквапом вивчає квіти. Вона розрізняє лише кілька барв: синю, жовту, фіолетову, чорну і білу. А ось червоне їй видається нудно-сірим.

 

Зате вона бачить ультрафіолет — це такий колір, який людині невидимий. А кожна нектарна цятка на дні квіткового віночка світиться саме так, і бджілка летить просто на нього.

 
Ой, який смачний нектар! Та ковтнула вона його зовсім трішки, а решту залишила в зобику. І хоч зобик маленький, потрібно облетіти дуже багато квітів, щоб він наповнився.

 
Невдовзі бджілка так освоїлася, що вже далеко відлітала від вулика й відлучалася надовго. Поверталася вона завжди з повним зобиком нектару.

 

Для спілкування бджоли користуються особливим танцем. Своїми рухами вони показують сестричкам, де побували, що бачили, що їли, а ще — де можна знайти нектар.

 
Почесне доручення
Бджоли створені Богом, щоб приносити користь. Вони дають віск та мед — і ласощі, і ліки! А головна користь від бджіл — запилення рослин.

 

Збираючи нектар, бджілки своїми волохатими тільцями переносять пилок із квітки на квітку. І тоді дерево зможе дати плід, а інші рослини — насіння.

 

Бог довірив бджілкам цю роботу, і вони старанно її виконують, славлячи цим Творця.

 
Великий Бог і людям дав призначення та мету. Він доручив людям порати створену землю.

 
Однак Адам і Єва порушили Божу заповідь в Едемському саду, тому праця для людей стала важкою.

 

Працюючи, ми дуже втомлюємося, та як радіємо, коли виконаємо доручену справу! Працюючи, ми робимося сильними й швидше ростемо.

 

Ми можемо працювати і для того, щоб допомогти іншим і порадувати їх.

 

Та ще краще, коли ми робимо свою роботу як для Бога: старанно, не хитруючи й не ухиляючись. Це радує Бога.

 
Ну а якщо працювати все ж таки не хочеться, хочу відкрити тобі, що роблять бджілки з ледачими трутнями. Вони виштовхують їх із вулика, і трутні гинуть, бо не можуть роздобути для себе їжі. Отже, краще приносити користь і радість людям та Богові.

  

Уляна Дубина