• Русский
  • Українська

Господня земля

Мурашиний футбол
 
Чи відомо тобі, яким м’ячиком скористалися мурахи, щоб зіграти у футбол?
 
Цей матч відбувся в Японії, на полі, яке легко розмістилося б на аркуші писального паперу. Маленька мурашня штовхала своїми крихітними ніжками та вусиками-антенками м’яча завбільшки з велику горошину.
 

 
Крокодили-гравці...

Весна прийшла!
Надворі ще досить прохолодно, та деякі дерева, кущі й трави квітнуть на повну силу. Верба, алича, конюшина зацвітають раніше за інших.

 

Ви ж знаєте, друзі, що цвітіння — дуже важливий час для всіх рослин. Із квітів розвиваються плоди. Та спочатку кожна квітка має бути запилена. Якщо їх залишити без запилення, то пізніше рослина не принесе плодів, а значить, не буде й насіння. Без насіння рослина не зможе розмножуватися.
 
Бджоли поки сплять, бо для них ще холодно. І оси сплять. Але від зимового сну вже пробудилися джмелі. Вони не бояться весняних погодних капризів. І волохата шуба тут зовсім ні при чому.
 
...

 

Півня сміливо можна назвати «будильником». У давнину своїм криком він будив людей. Люди так і рахували час: «перші півні», «другі, треті півні», «до ... півнів».

 

Забіяки-відчайдухи

Ти навіть не можеш собі уявити, хто захищає домівки своїх господарів від змій чи бродячих собак у деяких країнах Південної Азії та Америки. Це півні.

 

Так, півні. Річ у тім, що є особливий вид курей, яких вирощують не для м’яса, не для яєць і навіть не для краси (є й такі — декоративні, з пишними чубами, жабо, чудернацькими гребенями та довгими хвостами)....

Упевнена, цей звір тобі добре знайомий, любий читачу. І якщо з вовком ти не зустрічався в лісі, то міг бачити його в зоопарку або заповіднику. З мультфільмів і казок ти знаєш, що це дуже злий та нетямущий звір. Люди завжди боялися вовків, бо вони нищать диких тварин, худобу й навіть можуть накинутися на людину.


Проте це лише поверхневий погляд.

 

Не завжди те, що видається нам поганим, насправді погане.

 

Скарати чи помилувати?

Коли...

Як ти гадаєш, чи холодно ведмедиці на крижині? 

 

 

Величезні — понад два метри від носа до хвоста — неповороткі й незграбні на перший погляд, полярні ведмеді дуже пластичні, спритні та грізні.

 

У ведмедя чорний не лише ніс, але й уся його шкіра під шерстю. А хутро прозоре: кожна ворсинка відбиває сонячне світло, тому здається, ніби шерсть біла.

 

 

 

Чого страшився тюлень?
На самісінькому краєчку величезної крижини дрімав ситий тюлень. Раптом він зауважив ледь чутний шерех. Що б це могло бути? Тюлень, сторожко озирнувшись, помітив білий пагорб,...