• Русский
  • Українська

Дерево з багатьма іменами

Дерево з багатьма іменами

Якщо ти ніколи не бачив фігового дерева, то сміливо можеш уявити собі високий фікус з крупним порізаним листям, жорстким та лискучим, з крислатою кроною, що дає густу тінь, і міцним, як колона, стовбуром.

 

В Азії та Серед­земномор’ї смоківниця — найзвичайнісіньке дерево й росте біля доріг.

 

Цікаві суцвіття смоківниці — вони називаються сиконії. Це порожня ягода, кругла або грушовидна. Якщо її розламати, усередині будуть квіти — дрібненькі, непоказні. Та вони приваблюють малесеньку осу-бластофагу, і вона їх запилює.

 

Смоківниця родить тричі на рік: у квітні, червні й серпні. І перші плоди на ній з’являються раніше за листя, а потім вже достигають.

 

Фіга? Смоківница? Інжир!

Плоди смоківниці — солодкі, запашні, з приємним горіховим присмаком. Стиглим інжиром чудово поласувати прямо з гілки. Однак інжир — фрукт дуже ніжний і в свіжому вигляді зберігається не більше шести годин. Стиглі плоди заповнені солодким «желе» й дрібними круглими насінинами, як у полуниці.

 

Дивно, як достигає фрукт: сигналом стиглості є медова сльозинка на поверхні примхливої фіги. Лише трохи проґавиш момент — і фіга під сонячним промінням заграє. 

 

Сушений інжир набуває гарного янтарного кольору і робиться ще смачнішим.

 

Комора здоров’я

Мало, що інжир смачний, він ще й корисний. Недарма при підготовці до Олімпійських ігор давньогрецькі атлети сідали на інжирну дієту. Фрукт швидко позбавляє голоду і втоми; як кажуть, з’їв — і порядок!

Інжир також допомагає і при застуді: дві столові ложки сушених плодів на стакан гарячого молока або води — ось так просто приготувати чудові ліки. 

 
Смоківниця не скидає з себе стиглі плоди. Протягом майже всього року на одному дереві можна знайти квіти і зелені, і стиглі смокви. 
 
 
Чим більше кісточок у плодах інжиру, тим він смачніший. Кісточки не псують ні смак, ні задоволення від поїдання.
 
 
Віра Фесянова



<< попередня    стаття    наступна >>