• Русский
  • Українська

Колись люди жили набагато довше, ніж зараз.
Хтось міг прожити майже 1 000 років!

 
Довгожителі
Так, колись люди жили й 700, і 800, і 900 років. А дехто жив ще довше! Однак це були звичайні люди, які жили й умирали.
Та це було дуже-дуже-дуже давно.
Уявляєш, якби ти жив у ті стародавні часи й тобі було 300 років, — ти був би ще зовсім молодим!
А сьогодні людину, яка прожила сто років, називають довгожителем.

 

Президент Сполучених Штатів Америки надсилає вітального листа тим, хто відсвяткував свій сотий день народження.

 

Добра людина
Отож, тоді, коли жили справжні довгожителі,

Не можна стати учнем видатного вчителя просто так, мимохідь або випадково.

Для того щоб навчитися, потрібно провести з учителем багато часу.

 

Два Івани та Андрій

Стоять троє чоловіків: учитель і двоє учнів. Учителя звуть Іваном. Одного учня також звуть Іваном, як і учителя, а другого учня звуть Андрієм.

Стоять вони й розмовляють. Удалині проходить Ісус.

Учитель каже Іванові й Андрію:

— Це Великий Учитель. Значно біль­ший, ніж я. Його ім’я Ісус. Він — Син Божий.

Тоді двоє учнів залишають свого вчителя та й ідуть за Ісусом.

Від кого втікаєш?

Біжить по вулиці чоловік.

Уже й вулиця закінчилася, а він усе біжить.

Зупинився. Озирнувся. І далі побіг.

Прибіг він до моря.

 

Як називають людину, яка біжить, коли за нею ніхто не женеться?

Таку людину називають спортсменом.

 

Ні, чоловік, який прибіг до моря, не був спортсменом.

Він був пророком.

Пророк — це та людина, яка передає іншим те, що їй скаже Бог.

Отож, Бог йому сказав:

— Іди туди.

А пророк нічого не відповів і побіг в іншу сторону, до моря.

 

Куди далі?

Далі моря, як відомо, не

Як пастух став героєм

Жив собі хлопчик. Він пас овець і був сміливим та сильним. А ще він умів влучно шпурляти камені. Він запросто міг збити дику маслину розміром усього з ґудзик. Або шишку, що росла на самісінькій верхівці кедра.

Одного разу пастушок переміг злого велетня. Цей велетень своєю велетенською силою наганяв жах на всю округу. А хлопчик кинув камінь і з першої спроби поцілив йому прямо в чоло. Знаєш, чому пастух не промахнувся? Тому що він ре-гу-ляр-но тренувався.

Взагалі-то пастух мав п’ять камінців, коли він ішов супроти велетня. Але це лише тому, що у велетня було ще чотири брати. П’ять камінців — якраз по одному на кожного.

Після цього випадку з велетнем, пастушок став героєм і оселився в палаці.

 

Як ти думаєш, чим займався пастух у палаці? (Познач

Біля пагорба, там, де був невеликий потік із джерельною водою, народ готувався до битви. Гострили мечі, точили списи та стріли, чистили щити й шоломи. Воїнів, які вийшли на війну, було багато — 32 тисячі.

 

Вороги розташувалися в долині біля гори. Їх було багато. У літописі зазначалося, що їх було так багато, як сарани на траві, як піску на морському березі. Бій повинен був розпочатися завтра вранці.

 

У давнину щити майже завжди були дерев’яними. Їх обтягували плетеною шкірою й постійно змазували оливковою олією, щоб шкіра залишалася пружною й не тріскала. Зрідка зустрічалися й залізні щити. Як ти думаєш, чому залізні щити були рідкістю?  

 

Випробування перед боєм

Перед