Ноев Ковчег

Кожен пам’ятник розповідає про те, що відбувалося раніше

Народ Божий стояв перед широкою рікою, сподіваючись переправитися на інший берег.
Уплав річку здолати було неможливо.
Плотів і катамаранів не було.
Не було кораблів і швидкісних катерів.
Не було круїзних лайнерів.
Збудувати міст не було змоги.

Стіна з… води
Усі чекали чуда. І чудо сталося! Вода в річці зверху за течією зупинилася і стала стіною, а вода знизу стекла в море.

Оце так чудо!

Вір у неймовірне
Приблизно за 40 років до цього чуда вже відбувалося щось подібне: тоді води Червоного моря розступилися, Божий народ пройшов суходолом на протилежний бік, а

Хто розповість про чудеса?

Хтось, можливо, думає, що від нього нічого не залежить, що він нічого не може зробити… Але це не так!

Дуже шанований і дуже хворий
Жив собі доблесний полководець. Багато перемог здобув він у битвах. Усі його поважали, вороги перед ним тремтіли, а сам він… був нещасним.
Полководець тяжко хворів. Його тіло було вкрите плямами й гнояками, а шкіра лущилась і втрачала чутливість. Про хворобу полководця знав багато хто, а от допомогти йому не міг ніхто.

Є надія
У домі полководця з’явилася маленька дівчинка-служниця. Під час останнього набігу на сусідню країну її взяли в полон, і тепер вона прислуговувала дружині полководця.
— У нашій країні є чоловік Божий. Якби пан побачив його, то

Не минайте

Бог дає нам можливість змінитися.
Він знає, які ми зараз і якими можемо стати, якщо Бог буде з нами.

Палаючий кущ
Одного разу пастух на ім’я Мойсей побачив палаючий кущ, який горів і не згорав. Мабуть, біля цього куща він уже проходив раніше, але тепер рослина привернула особливу увагу.

Стоїть Мойсей і дивиться на палаючий кущ. А він горить, і горить, і горить, і продовжує горіти…

Тоді пастух говорить сам до себе:
— Піду й подивлюся, чому це кущ не згорає.

Голос Бога
Підходить Мойсей ближче і чує голос Бога:
— Мойсею, зніми взуття. Земля, на якій ти стоїш, — свята.
Пастух подумав: «Цікаво, чому

Хто в усьому винуватий?

Адам і Єва
Давним-давно в райському саду жили Адам і Єва. Бог дозволив їм їсти плоди будь-яких дерев, окрім одного.

Як ти знаєш, якщо щось забороняється, саме це зробити дуже хочеться. От і Єва не втрималася й з’їла заборонений плід, а потім почастувала Адама.

Приходить Бог і запитує Адама:
— Ти їв плоди дерева, з якого Я заборонив тобі їсти?
Адам відповів:
— Дружина, яку Ти дав мені, вона дала мені плід з того дерева...

Як ти думаєш, кого Адам звинуватив у тому, що він з’їв заборонений плід?
• Себе.
• Єву.
• Бога.

Ні, не себе, і навіть не Єву! Адам звинуватив у всьому самого Бога: «Дружина, яку ТИ мені дав...»

Слово «Ти» тут головне. «Мені її дав ТИ.

Заблукалі овечки і крихти для щенят

Іноземці — люди дивні. Згодний?
Вони й на вигляд не такі, як ми, і розмовляють не так, і одягаються по-іншому.

Складне слово
Слово «іноземець» складається із двох слів. Перше — «іно» — означає «інший», «той, що відрізняється». А друге слово — «зем(ець)».
Є співзвучне з ним слово — «іноходець». Але воно має зовсім інше значення. Так називають коня, який пересувається особливим чином.

Дивна іноземка
Одного разу Ісус ішов зі Своїми учнями з Ізраїлю в іншу країну. За ними йшла жінка-іноземка, що голосила:
— Пане, поми-и-луй мене! Моя дочка тя-а-жко хворіє.

Ісус мовчав.