Ісус любив розповідати короткі історії. Ось одна з них.
Фермер вийшов на роботу. З великої торбини він набирав зерна пшениці й розсівав їх по полю.
Деякі зерна впали на дорогу. Відразу прилетіли пташки й повидзьобували їх.
Деякі зерна впали між каміння. Зерна проросли, але коріння заплуталося в каменях, і коли настало жарке літо, рослини зів’яли. Деякі зерна впали між терен. Зерна проросли, але колючі кущі заглушили рослини й вони засохли. А деякі зерна впали на добрий ґрунт. Кожна зернина проросла.
На одних колосках з’явилося тридцять нових зерен, на інших — шістдесят, ще на інших — сто.
Коли настав час збирати врожай, — фермер був дуже задоволений.
— Про що ця історія? — запитали люди.
— Ця історія про те, що трапляється з людьми, які почують про Бога.
— Як це? — Деякі люди, — сказав Ісус, — взагалі не хочуть чути про