• Русский
  • Українська

Розвідники піднялися на гору. Те­пер вони добре бачили поля й виноградники.

— Ти тільки поглянь на цей виноград! — вигукнув Ісус, син Навина.

— Ніколи не бачив такого великого й соковитого! — відповів Калев.

— Потрібно взяти з собою й показати Мойсею. «Це чудова країна», — подумав кожний розвідник.

 

Мойсей — вождь ізраїльтян — послав дванадцять чоловіків розвідати землю, яку Бог обіцяв дати Своєму народові в спадок. Розвідники повин­ні були обійти землю з півдня на північ і з заходу на схід.

 

Розвідники повернулися й принесли з собою величезне гроно винограду.

Усі зачудувалися. Такого винограду ще ніхто ніколи не бачив!

Ісус Навин сказав:

— Мойсею, це прекрасна країна! Подивися на цей виноград! Ми його ледве донесли.

Калев звернувся до людей:

— Друзі, ходімо в цю країну не зволікаючи!

Але інші

 Ісус любив розповідати короткі історії. Ось одна з них.

 

Фермер вийшов на роботу. З великої торбини він набирав зерна пшениці й розсівав їх по полю.

Деякі зерна впали на дорогу. Відразу прилетіли пташки й повидзьобували їх.

Деякі зерна впали між каміння. Зерна проросли, але коріння заплуталося в каменях, і коли настало жарке літо, рослини зів’яли. Деякі зерна впали між терен. Зерна проросли, але колючі кущі заглушили рослини й вони засохли. А деякі зерна впали на добрий ґрунт. Кожна зернина проросла.

На одних колосках з’явилося тридцять нових зерен, на інших — шістдесят, ще на інших — сто.

Коли настав час збирати врожай, — фермер був дуже задоволений.

— Про що ця історія? — запитали люди.

— Ця історія про те, що трапляється з людьми, які почують про Бога.

— Як це? — Деякі люди, — сказав Ісус, — взагалі не хочуть чути про Бога. Немов

 Усі раділи й веселилися. Усі співали й танцювали.

 

— Дякуємо Тобі, Боже! — вигукували діти й дорослі.

 

Увесь Божий народ готувався до переселення з Єгипту в нову землю. Це буде їхня нова країна, яку обіцяв Бог. Вони взяли з собою каструлі й сковорідки, їжу та одяг, ковдри й подушки. Їхні вівці й кози також ішли разом з усіма: старші діти повинні були доглядати за тваринами.

 

— Швидше, ходімо, ходімо, — підганяли вони тварин. Вівці хотіли пощипати травичку. Кози хотіли пожувати листочки.

 

— Ходімо, швидше, — квапили їх діти. — Ми переходимо на нове місце. Маленькі діти втомилися, втомилися й тварини, і дорослі. А попереду на них чекала тривала й важка подорож. Через пустелю… Через гори… Але Бог піклувався про Свій народ. Він провадив їх уперед. Уночі вони спали в наметах. Наступного дня вони складали намети й рушали далі. Їм доводилося шукати

Тиха зоряна ніч опустилася над Віфлеємом. Маленьке містечко заснуло глибоким сном. Лише кілька пастухів на полі не сплять. Вони стережуть свої отари, щоб бува хижий звір не заподіяв шкоди вівцям. Щоночі пастухи несуть варту, та ця ніч видалася особливою, зовсім не схожою на інші.

Несподівано перед пастухами з’явилася осяйна постать! Це був ангел Господній! Пастухи завмерли від жаху, та ангел промовив до них:

— Не бійтеся! Я прийшов до вас із доброю новиною. Ця вістка принесе радість усім людям. Сьогодні у Віфлеємі народилася Дитина. Це Немовля — Спаситель, Який є Христос Господь! Ви знайдете сповите Дитя, що лежить у яслах.

Раптом сяйво небесної слави освітило довкілля і з’явилася сила-силенна небесного війська, яке величало Бога:

— Слава Богу в небі, й на землі спокій, у людях добра воля!

Здивовані пастухи із захопленням дивилися на небо. Коли ангели відійшли і їхній спів затих, на віфлеємських полях знову стало

В одній далекій жаркій країні багато місяців не було дощу. Сонце висушило землю і знищило врожай. Цар тієї країни (звали його Ахав) був злим і жорстоким. Його зовсім не турбувало, що люди не мають чого їсти й пити. Ахав в усьому звинувачував Іллю і шукав його, щоб убити.

 

Але Бог зглянувся над голодними людьми. Він сказав до Іллі:

 

— Йди до Ахава і передай йому, що Я пошлю дощ.

 

— А ось і винуватець усіх наших бід, — злісно процідив Ахав, побачивши Іллю.

 

— Ти сам в усьому винен! — відповів Ілля.

 

— Якби ти слухався Бога, а не поклонявся кам’яній статуї, яку називаєш Ваалом, не було б посухи в країні. Піди, збери народ, і ми подивимося, хто справжній Бог.

 

Коли всі зібралися, Ілля сказав:

 

— Ви не можете поклонятися і Богові, і Ваалу. Вам слід вибрати когось одного. Зараз ми дізнаємося, хто з них