• Русский
  • Українська

Як змішалися мови

 

Домовились…

Дощ ущух. Потоп закінчився. Веселка зникла. Що далі? Бог говорить:
— Живіть, люди. Розселяйтеся по всій землі.
— А навіщо нам по всій землі? Нам і тут непогано. Нам разом краще, — переконували одне одного люди.
— Але ж Бог сказав... — заперечував дехто.
— А кому Він сказав? — відказували їм. — А де цей Бог? І чому ми повинні Його слухати?
— Разом тісно, а порізно сумно, — говорили одні.
— Якось умістимося. Як буде згода, то буде й догода, — поправляли їх інші.
— Збудуймо місто, у якому житимемо всі разом, — запропонували якісь «розумники».
— І обгородімо його стіною, щоб ніхто не надумав відокремлюватися від колективу, — підхопили такі ж самі.
— А ще зробімо в центрі міста башту висотою до неба, — сказали зовсім нерозумні люди, — і перевіримо, чи є там на небі Бог.
— Ура! Слава нам!
— Вавилону слава!

 
Як сказали, так і зробили. Почали будувати місто, стіну навколо міста й башту аж до неба. Робота кипить. Цеглу випалюють. Місто будують. Башту зводять.

 
Башта до неба

Поміркуймо, чому люди вирішили збудувати місто й залишитися в ньому жити. Чому?
Тому що в місті жити безпечніше. Люди не хотіли ризикувати. Заселяючи землю, ніколи не знаєш, що з тобою може трапитися, адже там можуть бути і небезпеки, і труднощі, і дикі звірі. А в місті не треба ризикувати ні життям, ні здоров’ям. Пішов, хліба купив у магазині чи цукерку, якщо хочеться. Захворів? У лікарню завезли. У театр пішов — на когось подивився, себе показав. А що робити... не в місті?

 
От навіщо їм було будувати башту аж до неба, як ти думаєш?
Бо вони хотіли прославитися! Їм хотілося, щоб усі про них знали, усі їх хвалили, усі про них говорили, які вони розумні, сильні, талановиті... Зовсім як боги, аж до неба дісталися!

 
Довелося розселити!

Бог знає все й усе бачить. Раптом Він вирішив зійти з неба й подивитися на башту. Люди думали, що їхня башта така величезна, така височезна, а в очах Бога вона була маленькою та нікчемною... Тому Він вирішив зійти з неба на землю й показати, як помиляються ті «розумники», які думають, що вони все знають і все можуть, прямо, як Сам Творець.

 
Поглянув Господь Бог на будівництво башти й проголосив:
— Настав час змішати мови й розселити цих будівельників по всій землі!
Так і сталося.

 
Люди, які добре знали й розуміли одне одного, раптом почали розмовляти різними мовами й не могли порозумітися.

 
Подумаймо...

Що далі?
Розпорошились вони в різні сторони й розселилися по всій землі.
А башту, яку будівельники не встигли завершити, назвали «вавилонською» від слова, співзвучного з єврейським «балал», що означає «змішати».
Подумаймо разом, навіщо ж Бог змішав мови.

 
Для того щоб людям  було важче разом будувати світ, у якому немає місця для Бога. А ще, щоб окремі народи змогли захищати себе від загального зла та насилля, яке поширювалось по всій землі.

 
Чи добре, що у світі є багато країн, у яких розмовляють різними мовами? Думаю, що так.
А як думаєш ти?

 

 

Історію про те, як люди стали розмовляти різними мовами, прочитай у Біблії, Книга Буття 11:1-9 

Додати новий коментар