• Русский
  • Українська

У гостях у Симона

Одного разу багатий чоловік на ім’я Симон запросив у гості Ісуса. 

 

Правила для бенкету

Колись був такий звичай: усі охочі могли прийти в дім Симона й послухати Ісуса. Проте вечеряти за столом зі знатним гостем міг лише той, кого Симон запросив на бенкет особисто.

 

Запрошеному на бенкет слуга мив ноги, а господар цілував його в щоку й капав на волосся кілька краплин запашної оливи: такий колись був звичай.

 

Ісус у гостях

Ісус  прийшов, але Його ніхто не зустрів: ніг Йому не помили, господар Його в щоку не поцілував і не капнув на Нього запашної оливи. І це було зроблено спеціально! Ісуса прилюдно образили! І кожний, хто перебував у домі Симона, це бачив! Усі чекали, що буде далі.

 

Колись був такий звичай: вечеряли за низьким столом не сидячи, а лежачи, простягнувши ноги назад і спираючись на ліву руку.

 

Звані гості зайняли свої місця й бенкет розпочався.

  

Жінка в домі 

У будинок Симона прийшла жінка, з якою ніхто не розмовляв. Можливо, вона зробила щось погане й усі почали її зневажати... 

 

Жінка бачила, як Ісуса образили й принизили. Зрозумівши, що за Ісуса ніхто не заступається, вона підійшла до Нього ззаду й, схилившись на коліна, почала цілувати Йому ноги. Вона плакала, сльози заливали її обличчя й капали на ноги Ісуса.

 

У жінки на шиї висіла невеличка пляшечка з трояндовою оливою (дуже дорогою!), і, уявляєш, вона вилила всю цю оливу на ноги Ісуса й, розпустивши волосся, почала розтирати її своїм волоссям... 

 

Розмова із Симоном

Усі гості це бачать і мовчать. Мовчить Симон і думає:

— Знав би Ісус, яка негідна жінка Його торкається!

 

А Ісус раптом питає:

— Симоне, хочеш послухати історію? 

 

— Кажи...

 

— Жив собі багатий чоловік. І позичив він гроші: одному сусідові 500 євро, а другому — 50.

 

Настав час віддавати борг, а в них немає грошей. І тоді багатий чоловік пробачив і одного й другого.

 

— Як ти думаєш, Симоне, — питає Ісус, — хто з двох буде більше вдячний багатому чоловікові?

 

Симон думає...

 

А як би ти відповів?

 

— Більший боржник чи менший? — питає Ісус.

 

— Думаю, що той, який заборгував більше.

 

— Правильно ти сказав, — Ісус продовжує говорити із Симоном, але тепер дивиться на жінку:

 

— Симоне, ти бачиш цю жінку?

 

Симон мовчить.

 

— Симоне, Я прийшов у твій дім, а ти води Мені на ноги не дав, а вона сльозами омила Мені ноги й волоссям їх витерла замість рушника, якого ти теж не дав.

 

Симон мовчить.

 

— Симоне, — Ти Мене не привітав поцілунком, а вона відтоді, як Я при­йшов, не перестає цілувати Мої ноги.

 

Симон мовчить.

 

— Симоне, ти не капнув Мені оливи на голову, а вона вилила Мені на ноги свою коштовну оливу. 

 

— Симоне, запам’ятай, — продовжує Ісус, — кому багато прощається, той багато любить, а кому мало прощається, той мало любить. Ти думаєш, що ти святий, Симоне, а жінка — грішна... Ти помиляєшся, Симоне... 

 

бІльший боржник

Подумай про те, що сказав Ісус: «Бог мало прощає тому, хто вважає себе правильним і святим, а тому, хто вважає себе «бІльшим боржником», не завжди правильним і не завжди святим, — Бог прощає багато». Стався до себе як до «бІльшого боржника». 

 

Історію про те, як Ісус побував у будинку Симона, прочитай в Біблії, Євангеліє від Луки, 24 розділ, вірші 36-50.

Додати новий коментар