• Русский
  • Українська

 

Царство царя Ксеркса простягалося від Індії до Ефіопії. Це той самий Ксеркс, що був дуже багатим та знатним.

 

Прийом у царя

На третій рік свого царювання він влаштував бенкет для всієї знаті з усіх провінцій царства. Цей бенкет тривав 180 днів.

Кожен міг їсти і пити стільки, скільки захотів.

 

Скільки провінцій було в царстві Ксеркса?

А. 99.

Б. 112.

В. 127.

Г. 365.

 

Престол Ксеркса розташовувався в замку, а цариця мешкала окремо

 

Одного разу Ісус зі Своїми учнями прийшов до великого міста...Там уночі Його схопили та звинуватили в скоєнні злочину, а наступного дня — розіп’яли на хресті.

 

Ні-ні, ніякого злочину Ісус, звичайно, не вчинив. Він не заслуговував на страту. Навпаки, на відміну від інших, Ісус був надзвичайно добрим та чуйним! Але... Ісус був страчений як розбійник.

 

За кілька днів після розп’яття містом почали ходити чутки...

 

Хтось сказав, що коли римські воїни заснули, — учні Ісуса забрали Його тіло...

З’ясувалось, що могила залишилась порожньою...

Говорили, що ніби-то деяким жінкам з’являлись ангели, які запевняли, що Ісус воскрес із мертвих...

Ширилась звістка, що Ісус живий...

Залишатись у місті учням Ісуса ставало небезпечно.

 

Дивний подорожній

Отож, коли почало темніти, два

Люди бачать сни…

Але тільки деякі сни приходять людям від Бога. Бог посилає Свого Ангела, і Той уві сні повідомляє Божу звістку.

 

Чий Син?

Якось чоловікові, що збирався одружитися, уночі уві сні явився Ангел.

— Йосипе, — сказав Ангел, — одружуйся з Марією, яку ти кохаєш.

— Гарна новина, — усміхнувся Йосип.

— У Марії народиться Син, — продовжував Ангел, — і ти даси Йому ім’я Ісус.

— Чудово! — зрадів Йосип.

— Син, Який народиться, буде не твоїм сином, а Сином Бога, — сказав Ангел.

— Як це? — здивувався Йосип.

— Пам’ятаєш, що записано у Священних Писаннях? — запитав Ангел.

— Там багато чого написано, — подумав Йосип.

— Там написано, що настане час, коли дівчина народить Сина і

Одного разу багатий чоловік на ім’я Симон запросив у гості Ісуса. 

 

Правила для бенкету

Колись був такий звичай: усі охочі могли прийти в дім Симона й послухати Ісуса. Проте вечеряти за столом зі знатним гостем міг лише той, кого Симон запросив на бенкет особисто.

 

Запрошеному на бенкет слуга мив ноги, а господар цілував його в щоку й капав на волосся кілька краплин запашної оливи: такий колись був звичай.

 

Ісус у гостях

Ісус  прийшов, але Його ніхто не зустрів: ніг Йому не помили, господар Його в щоку не поцілував і не капнув на Нього запашної оливи. І це було зроблено спеціально! Ісуса прилюдно образили! І кожний, хто перебував у домі Симона, це бачив! Усі чекали, що буде далі.

 

Колись був такий звичай: вечеряли за низьким столом не сидячи, а лежачи

 

Суперечка

Одного разу перед вечерею зібрались дванадцять учнів Ісуса й почали сперечатися.

— Найголовніший серед нас, дванадцяти, — сказав Петро, — це я.

— А чому це?

— Тому що Сам Учитель сказав, що дасть мені ключі від Царства Небесного...

— Ні, не ти, — відказав Петрові його брат Андрій. — Якби я не покликав тебе до Ісуса, ти б і досі ловив рибу й продавав її на базарі...

— А про мене Ісус сказав, що в мені немає лукавства, — втрутився Нафанаїл.

— Пригадуєте, як я привів греків до Ісуса? — запитав Пилип. — А це ж іноземці!

— А в мене є меч! — мовив Симон.

— А в мене — скринька з усіма нашими грішми, значить, найголовніший — я, Юда!

А знаєш, чому учні сперечалися?

Тому що ніхто з них не хотів мити ноги іншим.