• Русский
  • Українська

№7 2018

№7 2018

 

ПРИВІТ 
З ОБКЛАДИНКИ,
або Знайомтесь:

Ліза С., 6, Дубно, Україна

 

Eлектронна версія журналу >>

 

 

 

Привіт, я Ліза, мені 6 років.  Я дуже люблю тата, маму та молодшу сестричку Емму й щодня дякую Богові за моїх рідних і прошу, щоб Він усіх беріг.

 

 

Постійно  про щось  мрію

 

Я постійно про щось мрію — от, наприклад, сьогодні я мрію швидше вирости, щоб нарешті дізнатись, яке воно, доросле життя, і вже лягати спати не тоді, коли треба, а коли хочеш. Учора я мріяла ніколи не виростати, щоб завжди бавитись іграшками і збирати на вулиці каштани та равликів, бо я ні разу не бачила, щоб дорослі їх збирали й це їх тішило. 

 

Ліза-вчений

А ще я хотіла б бути вченим. Тоді я винайду «зменшувач» і «збільшувач». Коли я його вип’ю, стану маленькою і познайомлюся з комахами й нарешті покатаюся на равликах!!! Якщо мама мене шукатиме, я залізу маленькими ніжками в чорну фарбу, і вона зможе мене знайти по слідах.

 

Цього літа я назбирала шість равликів, яких принесла додому, і мама дозволила мені тримати усіх у контейнері.

 

Ліза-блогер

Мрію відкрити свій ютуб-канал. Я впевнена, що справлюся з роллю відеоблогера. Назву свій канал «Кішка Ліза».

 

Інколи в мами на сторінці в інстаграмі я розмовляю зі своїми підписниками, співаю для них. І навіть проводила майстер-клас із ліплення бедрика Соні. 

 

Ліза і мама

Люблю гуляти з мамою. Удвох. У нас тоді завжди хороший настрій. А одного разу ми захворіли. І у Емми піднялася дуже висока температура. Мама так хвилювалася, що не могла навіть втрапити пальцями на кнопки телефону, викликаючи швидку. Тоді я стала на коліна й молилася до Бога.

 

Одного разу, коли я збиралася до школи, то попросила маму написати на клаптику паперу «Все буде добре», щоб я могла прочитати, коли мені стане погано чи сумно. 

 

Ліза і дорослі

Усі діти люблять вихідні, а я — ні, бо мені набагато цікавіше в школі з друзями, я просто люблю вчитись.

 

Коли я була трішки меншою, я віталась з усіма людьми, навіть з незнайомими, і рахувала, скільки мені відповіли, а скільки промовчали. Мама мені пояснила, що вітатися потрібно лише зі знайомими, а я запитала, чому я не можу всім, кому хочу, бажати доброго дня? Тоді мама засміялася й дозволила мені вітатися з усіма. Я думаю, дорослим треба більше усміхатися по-справжньому, і тоді всім стане набагато веселіше жити.

 

На риболовлі з татом я зловила рибку,

 

І тепер вона теж живе в мене в трилітровій банці, а ще я дуже мрію про кота.  

 

Вдома у мене живе лабораторний пацюк, якого звати Джуліус. Джуліус — мій будильник. Він лоскоче мене, коли потрібно вставати до школи.

 

Люблю вигадувати фото. Інколи біля мене немає ніяких іграшок, і я бавлюся своїми думками.