Нічого особливого. Скарби як скарби. Кілька мідних глечиків, наповнених монетами. Зовсім не золотими. Лише один із глечиків, найменший, завбільшки з великий кухоль був наповнений сріблом. Але за глечиками стояла скриня.
Скриня з мотлохом
— Знову скриня, — невдоволено мовив Максим і, зазирнувши в неї, хмикнув: — І знову там нічого особливого.
У скрині лежали складені шовкові тканини, якийсь одяг, розшитий золотими й кольоровими шовковими нитками. Хлопчики, махнувши рукою, почали досліджувати полиці, збиті з товстих дощок і розташовані уздовж стін. Але нічого, крім вигадливих керамічних і мідних глечиків і чаш, пари шабель із тонкої дамаської сталі й...