Пригоди

Сиджу я вдома, книжку читаю, а тут дзвінок лунає. Здивувався я, думаю, хто б це міг бути? Мама з татом аж увечері приїдуть, сестричка — у бабусі.

Двері відчиняю, а там Вітя, мій однокласник.

— Привіт, Серього, — каже. — Гайда в парк гуляти?

Я на нього поглянув уважно.

— Ти що, — відповідаю. — Який парк? Карантин же ж!

— Та годі тобі, — Вітя у відповідь. — Вигадки це все! У мене вдома якраз немає нікого, бабуся до сусідки пішла. Півгодини на розминку вистачить!

З Лордом на прогулянку

Подумав я, і… так мені захотілося в наш парк хоч на хвилинку потрапити. Ви не уявляєте навіть, як там добре. Будь-якої пори року...

Холодний день, уроки робити лінь

Бувають восени такі дні, коли не хочеться виходити з дому. Холодно, сиро… Вогко. Мишко, чию історію я розповім, такої погоди не любить.

Погана погода

А тут ще сильний вітер здійнявся, тому, повернувшись зі школи, хлопчик вирішив не зустрічатися з друзями, а подивитися телевізор. Аби скоротати час.

— Теж нудьгуєш? — запитав по телефону Макс. — Я ось сиджу один… Нудно…

— І я до вечора один. Може, разом уроки зробимо? — запропонував Мишко.

— Краще б на великах поганяти, але погода не та… Гаразд, чекай.

Та тільки Макс прийшов не сам — з Іваном. А потім і...

Казка про Троянду, Травинку і Хмаринку

На казковій галявині в рожевому замку жили три принцеси.

Першу принцесу звали Троянда, і вона носила червону сукню, другу — Травинка, яка ходила в зеленій сукні, а в синій сукні була принцеса Хмаринка. Вони були дуже різні, але водночас дуже дружні.

Одного разу всі жителі рожевого замку готувалися до свята квітів. Мати-королева Лілія, яка завжди надягала білосніжну сукню, наказала принцесам зібрати букети до урочистостей. Сестрички-принцеси взяли свої кошики й пішли за квітами.

Троянда попрямувала до королівського саду, де було багато кольорових і пишних квітів, але вона вибрала лише червоні троянди.

Травинка вирушила на луг, що теж був яскравим та барвистим, але вона назбирала...

Цікаві канікули

або Як скласти план на літо

Марійка усамітнилася в кімнаті і щось зосереджено писала. Думала, думала, закреслювала й знову писала.

Її улюбленець кіт Сєва, примостившись поруч, захоплено стежив за рухом кулькової ручки й намагався не заважати. Дівчинка виглядала дуже зайнятою.

— Сєво, поїдемо на море? — запитала вона й відразу почала виводити в зошиті: «Поїздка на південь».

Кіт нічого не зрозумів, але про всяк випадок схвально нявкнув. Йому було приємно, що Марійка згадала про нього.

— Можна ще тиждень в лісі пожити і в горах відпочити, — сказала вона, пообіцявши узяти Сєву з собою.

Має бути найкраще з усіх!...

Конкурс краси

«Ти, Воробйова, — казала вчителька, — і так мало клас підтримуєш, лише свою церкву і знаєш… Отож, будь ласкава за наших дівчат поборотися!»

Підготовка

У підготовці до конкурсу мені вся сім’я допомагала. Мама сукні для показу шила, бабуся — котлети та голубці навчала готувати, а Дмитрик з Толиком, брати мої старші, саморобку допомогли змайструвати — кішку заводну, яка навіть нявкати могла. Отже, вирушала я на конкурс повністю споряджена, не особливо переймаючись перемогою: як мовиться, головне — участь.

Як Попелюшка

Перший етап я вдало пройшла, і моє вечірнє вбрання на журі враження справило: усі...